Шамраївський цукровий завод був збудований в 1847 році графинею Розою Станіславівною Браницькою. Це було не дуже велике підприємство поміщицько-феодального типу, проте одне з кращих на ті часи. На заводі переробляли врожай буряків, які були вирощені на підсобних землях поміщиків силами кріпосних селян. Вся робота переважно виконувалась вручну. Тільки на не багатьох операціях застосовувалась найпростіша механізація. Цукру в 1847 році було вироблено всього 4 тис. пудів (64 тони), який реалізовували в Санкт-Петербурзі. Директором заводу в ті часи був пруський підданий Леон Вадкевич. В 1918 році завод перейшов у власність держави, а в 1928 році розпочалася його реконструкція  під час якої було переобладнано цехи і запроваджено ряд технічних вдосконалень. В роки Великої вітчизняної війни німецько-фашистські окупанти завдали заводу великих збитків. Проте вже в 1944 році він став до ладу і в 1946-50рр добовий виробіток цукру становив 67,4тн. Протягом 50-70 років продовжувалось технічне переоснащення підприємства. Висока механізація і автоматизація виробничих процесів зумовили безперебійний вихід готової продукції.